Прихильники

25.09.10

Весільний рушник

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

Андрій Малишко.

Ще з дитинства ми чули знайому та улюблену мелодію, одначе не розуміли повністю її значення. Проте сьогодні, подорослішавши, відчуваємо значимість її змісту, який до глибини душі проймає духом українських традицій, рідної мови та української вишивки.

Вишитий рушник на Україні - здавна неодмінний атрибут традиційних народних свят. Важливі події в житті народу ніколи не обходились без рушників. Вишитий рушник завжди був знаком гостинності, на ньому підносили дорогім гостям хліб-сіль; на рушниках приймали новонароджених, а також проводжали людину в останню путь. Під час будівництва нового дому рушниками піднімали сволок, а потім дарували їх будівельникам. Без рушників не обходилось і весілля. Рушник, на який ставили молодят, був запорукою вірності. Рушником зв’язували руки молодим, бажаючи їм щасливої, міцної сім’ї. Рушник дарувала мати сину в дорогу на щастя в новому житті. Його берегли як пам’ять про рідний дім, про дитинство.



Маю в своїй "колекції" вишивок такого рушника.
Вишитий хрестиком.
Продам :)

1 коментар:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...